Майже відразу після підписання Північноатлантичного договору в 1949 році, у країнах-членах НАТО з’явилися неурядові організації, діяльність яких спрямована на покращення обізнаності громадськості щодо ролі Аль-янсу в міжнародних відносинах.
У подальшому ці організації об’єднались в Асоціацію Атлантичного Договору (ААД). Щороку Асоціація проводить Генеральну Асамблею ААД, на якій вирішується широке коло питань з підтримки і сприяння інтеграційних процесів у суспільстві.
Досвід проведення Асамблей у таких країнах, як Угорщина, Словенія, Естонія, а також Болгарія, свідчить про те, що це відіграло важливу роль в інте- граційних процесах цих держав, становленні громадянського суспільства.
Цьогорічна 55-та Генеральна Асам-блея Асоціації Атлантичного Договору вперше буде проведена в Україні, до речі, державі, яка не є членом НАТО. Це дуже почесно для нашої країни, адже ми будемо мати шанс у себе вдома заявити про курс на євроатлантичну інтеграцію та продемонструвати учасникам Асамблеї практичні кроки, які зроблені Україною для досягнення зазначених цілей
Про завдання та цілі проведення 55-ї Генеральної Асамблеї Асоціації Атлантичного Договору в ексклюзивному інтерв’ю «Атлантичній панорамі» розповів генеральний секретар Асоціації Троелс Фролінг.
– Пане генеральний секретар, розкажіть, будь ласка, з якою метою була створена Асоціація, хто візьме участь в ювілейному засіданні, яке пройде в Україні?
– Асоціація була створена для того, щоб інформувати громадськість різних країн світу про зобов’язання і виклики, що стоять перед тими державами, які хочуть приєднатися до Альянсу.
У 55-й Генеральній Асамблеї Асоціації Атлантичного Договору передбачається участь майже 300 представників з 42 країн-членів ААД, також буде присутня країна спостерігач, це Ізраїль, яка, як і Україна, не є членом НАТО, але має особливий статус.
Окрім цього, до України прибудуть молодіжні асоціації, а їх близько сорока. Молоді люди – представники цих асоціацій – матимуть можливість дебатувати, говорити на різні теми від питань розвитку до питань безпеки і розбудови громадянського суспільства. Асамблея – це можливість і для молоді озвучити свої особисті погляди.
Варто зазначити, що Національні Асоціації є абсолютно незалежними і самі вирішують, що робити, а секретаріат не має жодного законного права втручатися в діяльність їх членів. Однак ми завжди їх підтримуємо. Зокрема, проводимо щорічну конференцію в Брюсселі і водночас також щорічну Генеральну Асамблею. А цього року є особлива нагода відсвяткувати її 55-річчя в Києві.
– Цікаво, в чому полягає діяльність секретаріату Асоціації Атлантичного Договору?
– Діяльність секретаріату Асоціації в Брюсселі – це робота з кількома національними асоціаціями з конкретних проектів. Ми працюємо в країнах Західного Балканського регіону, з усіма країнами колишньої республіки Югославія. Одним із очевидних прикладів є робота, що проводиться спільно з Україною, в рамках форуму «Український діалог». Цей проект уже триває півтора року, відбулось 7 конференцій, зустрічей з молоддю різних регіонів Украї-ни, де обговорювались питання щодо безпеки України й інших країн, які співпрацюють з нею та є членами НАТО і ЄС.
Також, завдяки секретаріату, проводяться обговорення, моделюються безпекової ситуації для того, щоб залучити майбутніх лідерів до процесу, в якому вони зможуть усвідомити ті виклики, які стоять перед євроатлантичною спільнотою. І в цьому напрямку вже є значні успіхи.
Ми проводимо 4-5-денні інтерактивні семінари з моделювання кризових ситуацій для студентів і аспірантів. Вони розглядають не тільки пов’язанні з НАТО питання. А й такі моделювання, як ситуація в Афганістані, де йде мова про еволюцію, про втрати серед цивільного населення і широкий спектр інших питань.
Це дає можливість студентам спробувати вирішити питання кризових ситуацій на рівні керівників високого рангу і глибоко зануритися в проблеми даного регіону. Такі семінари є спільним проектом Північної Америки й Європи. Минулого року вони проводивлися в Німеччині, цього року – в Канаді. Це одне із завдань Асоціації. Ми, безперечно, чекаємо участі в подібних заходах представників інших країн для розширення масштабу даної програми.
– З яких джерел фінансуються національні Асоціації?
– Національні Асоціації функціонують відповідно до законодавства кон- кретної країни. Досить багато часу витрачається на отримання достатньої фінансової підтримки щодо проведення і організації конференцій, зустрічей, публікування літератури й іншої діяльності.
Кошти залучаються з уряду, з НАТО, з приватних та інших джерел. Зазначу, що жодна Асоціація не має 100% фінансування від уряду, крім організації конкретних подій. Це не організації, які фінансуються або спонсоруються своїми національними урядами, а приватні неурядові громадські організації, що реалізують ідею Атлантичної спільноти, представляють різні соціальні верстви, сприяють міжна- родній співпраці.
– На які саме результати Ви очікуєте після проведення Асамблеї?
– У першу чергу, ми плануємо провести заходи організаційного характеру. Потрібно буде обрати двох віце-президентів, переобрати генерального секретаря, а також провести вибори в молодіжні Асоціації.
Є надія, що, шляхом обговорень, учасники форуму будуть набагато більше розуміти Україну, коли дізнаються про неї більше. Вони зрозуміють, що ця держава має колосальну історичну та культурну спадщину як з точки зору сьогодення, так і на майбутнє. Україна не дуже відома серед наших членів. Адже з моменту розпаду Радянського Союзу пройшло лише 20 років. Це питання навіть не одного покоління. Більшість людей мають дуже обмежене розуміння про вашу державу. На мій погляд, даний захід буде чудовою нагодою для учасників Асамблеї отримати максимум інформації та сформувати позитивне враження. Також це дасть розширення політичних і ділових зв’язків з колегами в Україні, завдяки яким вони зможуть розвивати нові види діяльності.
– Чому саме Україна була обрана для проведення Асамблеї?
– Проведення Асамблеї планується за два роки. У нас стояв вибір між Албанією і Україною. Дякуючи роботі, що була проведена українськими колегами, члени Асоціації все більше розуміють важливість того, який колосальний потенціал має ваша країна, і з якими викликами Україна стикається як у внутрішній, так і в зовнішній політиці. Тому більшістю голосів країн-членів Асоціації було обрано саме Київ.
Насамперед ми зацікавлені підтримувати розвиток громадянського суспільства і демократії в Україні.
