З 1 серпня в НАТО новий керівник. 56-річний Андреас Фог Расмуссен змінив крісло прем’єр-міністра Данії на кабінет головного топ-менеджера Північноатлантичного Альянсу.
Новий генеральний секретар НАТО відомий як успішний господарник – він керував Кабінетом Міністрів Данії з листопада 2001-го по квітень 2009 року (до речі, встановив своєрідний рекорд, – ніхто з його попередників так довго не затримувався у цьому кріслі). Він подав у відставку з поста прем’єра після того, як на ювілейному, 60-му саміті Альянсу був обраний на нинішню посаду.
За час прем’єрства Расмуссена в Данії було проведено низку реформ. Однією з найважливіших стала реформа адміністративного устрою країни, коли в Данії замість 13 комун залишилось 5 регіонів, а загальна кількість муніципалітетів скоротилась втроє – з 271 до 98.
Датчанам він також запам’ятався тим, що, всупереч своїм передвиборчим обіцянкам, урізав державне фінансування соцзабезпечення населення. Расмуссен прихильник приватизації, а також провів податкову реформу, мета якої – полегшити оподаткування.
Під час його правління сталася найбільша зовнішньополітична криза в повоєнній історії Данії. У вересні 2005 року преса Данії опублікувала карикатури на пророка Мухаммеда – адже мусульманський світ планети вибухнув масштабними акціями протесту. Масла в огонь підлило й те, що Расмуссен хоч і осудив публікацію карикатур, однак, посилаючись на свободу слова в західному світі, зазначив, що датські закони не дозволяють осуджувати газету й її редакторів.
До речі. Чотири роки потому реакція Расмуссена на публікацію карикатур зіграла з ним злий жарт. Коли 4 квітня на саміті НАТО була запропонована його кандидатура на пост Генерального секретаря, реакція турецької влади виявилась різко негативною. Для того, щоб досягнути необхідного консенсусу, а тільки при одноголосній згоді всіх учасників блоку приймаються рішення, лідери країн НАТО були змушені провести додаткові переговори з турецьким Президентом. Абдула Гюль погодився з призначенням Расмуссена.
Новий секретар Північноатлантичного альянсу з першого робочого дня відразу ж окреслив не тільки найближчі задачі, що стоять перед блоком, але і далекі перспективи НАТО.
Ще до призначення Расмуссена на посаду, деякі експерти прогнозували, що ситуація в Афганістані стане одним з найголовніших викликів для датського екс-прем’єр міністра. І вони не помилилися – операцію НАТО в Афганістані новий Генсек Альянсу назвав першочерговим пріоритетом в своїй діяльності. Отже, за словами Расмуссена, НАТО змінює стратегію в Афганістані, через відсутність альтернативи розширення воєнних дій проти Талібану. Глава Альянсу вважає, що переговори і партнерство з помірними силами в ісламському світі прийнятні для НАТО. Адже це може сприяти примиренню в афганському суспільстві. Ідея діалогу з талібами не нова – воєнна місія НАТО буксує, а більш ніж 60-тисячний військовий континент багатонаціональних сил не може взяти під повний контроль радикальні ісламські угрупування. Саме тому керівнику Північноатлантичного аль-янсу необхідний успіх в Афганістані.
«Моя головна мета – створити максимальну безпеку», – зазначив Расмуссен. Він переконаний, що необхідно продовжувати допомагати Афганістану – країна не повинна перетворитися в центр тероризму.
Після найближчої задачі – проведення демократичних і прозорих виборів президента країни, НАТО планує сконцентруватися на відновленні інфраструктури країни. І Генсек закликає приєднатися до цієї місії інші міжнародні структури, а саме ООН і Євросоюз.
Андреас Фог Расмуссен піддав критиці Сили швидкого реагування НАТО. Дійсно, особливими успіхами на цій ниві Альянс похвалитися не може, адже від початку планувалося, що Сили будуть налічувати 25 тисяч солдатів. Однак на сьогодні в їхніх рядах лише 10 тисяч «штиків».
Серед задач, які доведеться вирішувати Расмуссену – «перезавантаження» Стратегічної концепції Альянсу. Нині діюча існує з 1999 року, і, на думку Брюсселя, не відповідає сучасним військовим викликам – світ за 10 років змінився.
Як зазначив новий Генсек, нинішні стратегічні орієнтири формувалися в той час, коли до складу НАТО входило 18, а не 28 держав, як зараз. Тоді, запевняє Расмуссен, світ не стикався з такими явищами як глобальний тероризм, енергетичні кризи, морське піратство. На зміну «морально» застарілій концепції прийде нова, сучасна Стратегія НАТО, в якій будуть враховані всі виклики сучасності, а країни-члени Альянсу отримають готові ре-цепти, як діяти в небезпечних і кризових ситуаціях. Ухвалити нову Стратегію планується на межі 2010-2011 років.
Сьогодні над нею працює спеціально створена група так званих «мудреців НАТО». 12 експертів, яких очолює колишній держсекретар США Мадлен Олбрайт, будуть прислухатися не тільки до порад і побажань уряду і громадських організацій. Допомогти з наповненням і розробкою Стратегії може кожен. На офіційному сайті Альянсу є окремий форум, на якому, за словами Расмуссена, «можуть висловлювати свою думку всі, кому є що запропонувати». Керівництво НАТО стверджує, що публічні консультації, якими буде супроводжуватися розробка концепції, покликані зробити її якомога прозорішою.
І тепер про головне. З точки зору України й її складних взаємин з Російською Федерацією щодо прагнення нашої країни вступити до Альянсу.
Андреас Фог Расмуссен стосунки між НАТО і Росією охарактеризував як другий пріоритет своєї діяльності. Новий Генеральний секретар зазначив, що НАТО і Росія повинні розвивати нинішнє стратегічне партнерство.
«Я бачу свою роботу в поглибленні співробітництва, і в першу чергу там, де перетинаються наші інтереси, а саме в питаннях глобальної безпеки», – наголосив Расмуссен.
Спільна боротьба з тероризмом і піратством, стабілізація ситуації в Афганістані, нерозповсюдження ядерної зброї – це точки дотику між Брюсселем і Москвою.
Однак, як заявив Расмуссен, НАТО наполягає на дотриманні Росією суверенних прав сусідніх з нею держав.
«Проте при цьому ми навряд чи погодимось з тим, щоб територіальні суперечки псували і заморожували стосунки Росія-НАТО», – зазначив Генеральний секретар Альянсу.
Враховуючи його слова про те, що Україна на сьогодні не відповідає стандартам НАТО і про вступ до блоку говорити зарано, чи не стане офіційний Київ одинаком, якщо раптом стратегічні інтереси Альянсу і РФ співпадуть?
Але Расмуссен не відмовляється і від політики відкритих дверей НАТО для України та зазначає, що на бухарестському саміті було вирішено, що Україна може приєднатися до Альянсу в майбутньому. А поки що Расмуссен підтвердив, що співробітництво і практична робота між Україною і НАТО, в том числі з розвитку наших військових можливостей і реформування збройних сил, обов’язково буде й надалі розвиватися.
